Балансування вологи

Якщо здiйснюється баланс зволоження й висихання, то волога не накопичується iз часом i якi-небудь проблеми навряд чи виникнуть. Тому при оцiнцi ризику ушкоджень конструкцiй, обумовлених вологою, необхiдно завжди визначати величину й тривалiсть зволоження, влагонакопления й висихання. Бiльшiсть методiв контролю вологостi орiєнтованi на те, щоб знизити надходження вологи шляхом герметизацiї й зменшення паропроницаемости конструкцiй, що обгороджують, захисту вiд проникнення дощової води i її поглинання матерiалами конструкцiй i т.п. Однак недосконалiсть будiвельних конструкцiй є загальновiдомим фактом, тому їхнє зволоження буде мати мiсце. Крiм того, не всi з'єднання водопроводу можуть бути добре iзольованi, вiкна можуть мати нещiльностi й т.д. Тому усе бiльше уваги придiляється влагоаккумулирующей здатностi матерiалiв i можливостi їхнього висихання.

Ефективнiсть такого пiдходу пiдтверджується прикладом будинкiв, що прослужили довгi роки, однак цей приклад часто випустять iз уваги. Нарештi, пiдвищення вологостiйкостi шляхом рацiонального проектування будинку з урахуванням мiсцеположення, орiєнтацiї по сторонах свiту, геометричної форми, особливостей систем ОВК i т.п. часто виявляється найбiльш економiчн i ефективним (ураховувати цi заходи потрiбно на початковiй стадiї проектування).