 |
Напевно, зайве казати про користь сауни. Регулярно її відвідуючи, ви можете очистити організм від шлаків, успішно боротися із застудами й стресами, домогтися здорового самопочуття, - і це далеко не повний список оздоровчих ефектів фінської лазні. При цьому про внутрішній устрій саун основна маса її аматорів має досить неясне подання. Ну суха пара, бажано - не гаряче ста градусів, дерев'яна обробка, - от, мабуть, і все.
Тим часом таке знання зовсім не перешкодить тим, хто планує влаштувати сауну у своєму заміському будинку. Перше, що повинен знати власник будинку: сауну бажано саме планувати, а не використовувати під неї приміщення, що по тимі або інших причинах виявилося незадіяним. По-перше, до цього приміщення необхідно підвести воду, по-друге, виготовлювачі й установники саун, як правило, вимагають вивести туди силові кабелі під каменку й висвітлення.
Зате матеріал, з якого вибудувані стіни приміщення, ніякої ролі не грає: будь те цегла, газобетон або гипрок, - скрізь можна вибудувати повноцінну сауну. При цьому по типі монтажу сауни діляться на два типи: щитові й з виготовленням на місці. У першому випадку приміщення ретельно обмеривается, далі йде розрахунок сауни, виготовлення щитів, а далі із цих блоків провадиться монтаж. Буває, однак, що щитовий монтаж утруднений, і тоді після тих же вимірів на місце завозяться матеріали й весь монтаж провадиться на місці.
Каменка в сауні може бути як електрична, так і дров'яна. Потужність електричної каменки розраховується залежно від обсягу приміщення: приблизно 1 кВт на 1 кубічний метр обсягу. Дров'яна розраховується по спеціальних таблицях, причому тут тепловіддача може бути ледве менше (приміром, дров'яний аналог електричної пятикиловаттной каменки може використовуватися в приміщенні обсягами до 10 кубічних метрів).
Різняться також сауни й по типі внутрішнього обшивання. Основними матеріалами отут є осика й абаши - кенійська пальма. У нашій країні здавна рубали лазні з осики - це дерево гарне забирає негативну енергію (а її сучасний городянин накопичує, погодитеся, у надлишку) і стійко до вологи. Проте полки, спинки й огородження для грубки, як правило, роблять із абаши, оскільки в цього дерева є чудова властивість: воно не нагрівається навіть при високих температурах, а крім того - не гниє.
Підходить для лазні й північноамериканський кедр: це дерево, до речі ароматичне, і в такій сауні відразу встановлюється стійкий характерний захід. Можливо також використання обессмоленной сосни (є аматори й такий аромат), але отут варто врахувати, що повністю виділити смолу з такої деревини важко, тому при нагріванні можливі патьоки.
Немаловажну роль, звичайно, грає те, яким каменем наповнена ваша каменка. Для цих цілей використовується в основному габродиабаз. Але навіть якщо ви зупинилися на цьому - правильному - камені, однаково потрібно звернути увагу на його структуру й те, яким образом оброблена поверхня. Уявіть собі гладку сковороду, на яку капнули водою: як ви пам'ятаєте, утвориться кипляча кулька, що вільно переміщається по поверхні. Тут те ж саме: якщо поверхня каменю буде відшліфована, то вода буде не випаровуватися негайно, а скачуватися й заливати каменку, що неприпустимо. Тому камені повинні бути досить нерівними, із шорсткуватою поверхнею: це забезпечить максимальний випар води. Ну й, звичайно, камені повинні бути внутрішньо однорідними, без тріщин, інакше вони при нагріванні й остиганні будуть просто кришитися.
Скільки разів потрібно перекладати камені протягом, допустимо, року? Рекомендується це робити стільки разів, скільки разів у тиждень ви відвідуєте вашу лазню. Якщо, приміром, два рази в тиждень, то за рік вам потрібно двічі перекласти камені із частковою або повною їхньою заміною. Яким образом укладати камені? Якщо ми подивимося на електричну каменку, то побачимо, що в ній перебувають трохи Тєнов - нагрівальних елементів, між якими (відповідно до розміру) укладаються камені. Вони не повинні укладатися щільно, щоб крізь них вільно проходив повітря.
Зрозуміло, що приміщення, де перебуває потужний електронагрівальний прилад, не зовсім безпечно й вимагає якихось обмежень в установці встаткування. Каменка відповідно до узаконених норм і правилами техніки безпеки повинна перебувати на певній відстані від стіни, щоб виключити загоряння. При цьому можна дати пораду: керуватися не вітчизняними, а, допустимо, фінськими правилами ТБ - вимоги тут більше тверді, але й безпека, відповідно, зростає.
Те ж саме поки, на жаль, стосується й комплектуючих, з якого будується сауна: починаючи від каменки й закінчуючи каменями й матеріалом для обшивання.
Тепер до питання про вентиляцію. Раніше на це питання мало обертали уваги, але зараз це фактично стало обов'язковою вимогою.
По-перше, обов'язково повинен бути приплив повітря під грубку. Унизу ставляться вентиляційні ґрати, через які (використовуючи природну тягу) проходить свіже повітря; а щоб не було задушливо, робиться вентиляційний отвір у місці, розташованому по діагоналі від нагрівального приладу. Із цього отвору проводиться гофра в загальну систему вентиляції, і в такий спосіб здійснюється витяжка.
По-друге, щоб повітря могло вільно циркулювати, дошки на полках також не укладають щільно, залишають невеликі зазори. Для остаточного ж провітрювання використовується отвір у стелі, тимчасово закрите вентиляційною заглушкою. Після того, як ви попарилися, ця заглушка виймається й проводиться остаточне провітрювання приміщення.
Стіни сауни, зрозуміло, прокладаються якимсь утеплювачем. Раніше для цих цілей використовувалася мінеральна вата, але зараз цей матеріал став непопулярний, оскільки вата усмоктує в себе вологу й, відповідно, відразу втрачає необхідні властивості. У цей час використовують, як правило, базальтову вату, що усього лише конденсує вологу на поверхні й тому може використовуватися дуже довго. Крім того, ця вата має щільну структуру й не осідає, що також є безперечною перевагою.
Сауну рекомендується ставити на кахельну стать. Причому ця вимога повинен виконати замовник: приміщення під сауну потрібно заздалегідь планувати під таке покриття. Чому саме кахельний? Така стать не гниє (навіть якщо у вас не все в порядку з вентиляцією), а крім того - він дуже гігієнічний і не усмоктує в себе мікроби й грибки, як трапляється з дерев'яними статями. Від температури кахель не тріскається, і взагалі він практично вічний. Двері зараз нерідко ставлять із розжареного скла, чому є своє пояснення. Прозорі двері забезпечують відчуття обсягу, приміщення виходить не за-мкнутим, а ще - такі двері не "веде" і, відповідно, не заклинює.
Сучасне встаткування (що немаловажно!) дозволяє встановлювати в лазні різні режими температури й вологості. Так що при бажанні сауна може легко перетворитися в росіянку баню, де ви можете собі на втіху хльостатися віником. Каменки сучасних конструкцій дозволяють генерувати пара без "хлюпання" на каменку, тобто більш плавно. Якщо ж комусь сауна протипоказана (як буває у випадку хвороб дихальних шляхів), то є спеціальне устаткування для того, щоб улаштувати у вашім заміському будинку "турецьку лазню", де вологість становить 99% і де можуть паритися навіть хворі астмою.
За бажанням замовника можна зробити підігрівши сидіння й спинок, можна замість класичної каменки встановити інфрачервону кабіну, де нагрівається не повітря, а ваше тіло: теплове випромінювання діє на підшкірні рецептори, і людина починає потіти. Це омолоджує шкіру, дозволяє боротися із целлюлитом і т.д.
Одним словом, сьогоднішній ринок у цій області дуже багатий. Головне - знати, що саме вам треба, і зробити правильний вибір.
|
 |