|
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Мікроклімат у приміщенні з басейном |
Навiгацiя
» Збiрнi басейни
» Стацiонарнi басейни
» Скловолоконний басейн
» Басейн лагуна E-Плюс
» Цільний басейн
» Басейн Ріва-Плюс
» Басейн Ріо-Плюс
» Будiвництво басейнiв
» Басейн зi скловолокна
-- -- -- -- -- -- -- -- -- -- -- -- -- --
» Матеріальна складова
» Вигляд вашого басейну
» Гігієна та хімія
|
Добре відомо, що водні процедури дають оздоровчий ефект. Грамотно сплановані й побудовані лазня, сауна або басейн забезпечать своєму хазяїнові багато позитивних емоцій і здоров'я. Тому в останні роки наявність басейну, лазні або сауни в заміському будинку стає нормою. Однак тому що головною особливістю приміщень, де розміщається басейн, є підвищена вологість повітря, забезпечення потрібного рівня вологості (не більше 60 %) і температури (26-27 °С) повітря є однієї з основних завдань сучасного інженерного встаткування в сауні або басейні. Випар вологи з поверхні води в басейнах відбувається безупинно. Крім того, вода випаровується з поверхні статі, що теж частково залитий водою, і з поверхні тіл людей, що купаються. Інтенсивність випару залежить від температури води, повітря й навколишніх поверхонь, а також загальної вологості в приміщенні. При перенасиченні повітря вологою відбувається конденсація пар води на відносно холодних навколишніх поверхнях — стінах, стелі й вікнах. Через це в приміщенні можуть запотіти вікна, з'явитися іржа на металевих конструкціях, цвіль на стелі й стінах. Висока вологість повітря негативно позначається також і на стані будівельних і оздоблювальних матеріалів. У холодному російському кліматі перезволоження будівельних конструкцій може привести до серйозних наслідків. Якщо вода проникає усередину бетонних стін, що контактують із зовнішнім повітрям, то при дуже низьких температурах можливе замерзання води в стіні. Щораз при значній зміні температури на вулиці відбувається відтавання й замерзання води усередині стіни. Поступово в бетоні утворяться мікротріщини, які згодом збільшуються. Таким чином, через підвищену вологість усередині приміщення можуть поступово руйнуватися несучі конструкції будинку. Для мінімізації випару вологи з поверхні води необхідно, щоб температура повітря в приміщенні була вище температури води, причому, чим більше ця різниця, тим менше інтенсивність випару вологи. Однак перевищення різниці температур води й повітря більш, ніж на 3 °С, робить менш комфортним перебування людей у басейні. Оптимальної вважається різниця температур в 2-3 °С. Для розрахунку кількості паркої з поверхні басейну вологи існує досить багато розрахункових формул. Як показує практика, найбільше повно враховують зміни умов випару вологи в закритих басейнах емпіричні залежності, виведені на основі вимірів, проведених у приміщеннях діючих басейнів Асоціацією німецьких інженерів (формула стандарту VDI 2089) і британськими фахівцями (формула Бязина-Круме). При поточно-витяжній вентиляції попередньо нагріте свіже повітря подається в приміщення басейну, а вологе повітря із приміщення викидається на вулицю. Повітря в приміщенні плавального басейну звичайно має більше високу вологість у порівнянні із зовнішнім. Із цього треба, що подача повітря з вулиці автоматично знижує вологість у приміщенні, однак доводиться витрачати електроенергію на підігрів вхідного повітря, у той час як на вулицю викидається прогріте повітря. Крім того, у системі вентиляції повинна бути автоматика, що буде регулювати температуру подачі повітря в приміщення. На цьому прикладі ми бачимо основні недоліки даного методу: більші витрати енергії для нагрівання свіжого приточного повітря й витрати на систему автоматики. При розрахунках вентиляції потрібно мати на увазі, що приміщення басейну й приміщення основного будинку звичайно мають різні функціональні призначення й різко відрізняється тепловлажностний режим. Для запобігання поширення вологого повітря по іншому будинку тиск у приміщенні басейну повинне бути на 5 % нижче атмосферного. Це досягається перевищенням обсягу витяжного повітря над приточним, для чого воздуховоди повинні бути досить широкими, а вентилятори — потужними. У такому випадку збільшується рівень шуму від працюючої вентиляції, Разом у вентиляції виявляються три недоліки: підвищене енергоспоживання, шум і високі експлуатаційні видатки. Донедавна для осушення повітря іноді використовувалася функція контролю вологості в кондиціонері. У режимі осушення кондиціонери дійсно здатні зменшити вологість повітря завдяки тому, що повітряний потік стикається з холодним теплообмінником з малою швидкістю, що підвищує осушення повітря. Але осушення за допомогою кондиціонера має певні недоліки. Порівнюючи їхню роботу з осушувачами, можна сказати наступне: споживання електроенергії однаково, але кондиціонер одночасно й осушує, і прохолоджує повітря, а це може привести до простудних захворювань серед що купаються. До того ж кондиціонер не може працювати взимку, що виключає можливість видалення вологи в цей період. Із цього можна зробити висновки, що осушення повітря за допомогою функції кондиціонера можливо, але малоєффективно. Все-таки найефективнішим для осушення повітря є спеціальний прилад — осушувач, розроблений для підтримки потрібної вологості в приміщенні. Принцип осушення повітря заснований на ефекті конденсації вологи з повітря на холодній поверхні, температура якої перебуває нижче крапки роси. В осушувачі повітря прогоняется вентилятором через два теплообмінники (випарник і конденсатор), розташованих послідовно один за одним. Теплообмінники з'єднані в єдиний контур, заповнений холодоагентом (фреоном). Компресор забезпечує циркуляцію фреону в контурі й необхідний робочий тиск. Температура випарника підібрана таким чином, що в ньому активно конденсується волога з повітря. Повітря стає осушеним і холодним. Далі він продувається через гарячий конденсатор, де нагрівається, але оскільки з нього вилучена частина вологи, він надходить у приміщення вже сухим і теплим. Температура повітря на виході з осушувача на 2-5 °С вище, ніж на вході, а вологість менше. Сконденсована з повітря вода стікає в спеціальний лоток і після підігріву може знову йти на поповнення басейну. Прорахувати економічну вигоду осушувача досить просто. Для того щоб видалити 1,2 л вологи з повітря при температурі повітря в басейні 28 °С и вологості 60 %, осушувачу буде потрібно 0,62 кВт електроенергії. Якщо така ж кількість вологи видаляти за допомогою вентиляції, то треба подавати 140 м3/год свіжі повітря, на підігрів якого треба затратити порядку 2 кВт електроенергії. Практика показує, що застосування осушувачів повітря дозволяє реально знизити енерговитрати на 20-80 %. У технічних характеристиках осушувачів іноді вказується площа дзеркала води, на яку він розрахований. Цей параметр дозволяє орієнтовно підібрати осушувач необхідної продуктивності без складних розрахунків. Наприклад, для басейну із площею дзеркала води 15-20 м2 оптимальним буде осушувач із продуктивністю до 90 л/доба.
Плоскошлифовальный станок - ремонт станков. Станки и оборудование. | LEGO - все самое новое для вас - лего city. KindermiX - LEGO в хорошие руки. | Предлагаем дома на новой риге
|
|