|
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Стаціонарні басейни |
Навiгацiя
» Збiрнi басейни
» Стацiонарнi басейни
» Скловолоконний басейн
» Басейн лагуна E-Плюс
» Цільний басейн
» Басейн Ріва-Плюс
» Басейн Ріо-Плюс
» Будiвництво басейнiв
» Басейн зi скловолокна
-- -- -- -- -- -- -- -- -- -- -- -- -- --
» Матеріальна складова
» Вигляд вашого басейну
» Гігієна та хімія
|
Такими басейнами обладнані плавальні комплекси, лазні-сауни. Вони вважаються самими міцними серед басейнів. Складається стаціонарний басейн із бетонного фундаменту й залізобетонної чаші. Причому чаша виливається монолітом, а в стінках і донною частини чаші для міцності прокладена арматури (діаметр металевого прута - 12-13 мм). Внутрішня поверхня басейну виложена гідроізоляційним покриттям (плиткою, мозаїкою, плівкою ПВХ). Робота з установки такого басейну - заняття кропітке. Якщо дотримувати технології, будівництво затягнеться на 3 - 4 місяці. Зате прослужить басейн років 50 точно, а те й більше, і навіть купання слона витримає. Стаціонарні басейни підходять скоріше для суспільного користування (знов-таки через те, що витримати таку махину здатні не всякі будинки, а тільки залізобетонні стаціонари). За таким басейном необхідний постійний догляд, потрібно приблизно раз на місяць чистити його й стежити за станом води (про це - див. нижче). А приблизно раз в 5 років бажано робити косметичний ремонт (обновляти покриття, наприклад). Зате, облаштовуючи саме такий басейн, ви можете виявити дизайнерські здатності. Хочете, щоб чаша вашого басейну була у вигляді квітки, зірки або східчастого багатокутника? Викладете ці мрії майстрові, він підкаже - чи можна ні. Загалом, стаціонарний басейн підходить тим, хто цінує мистецтво, міцність і довговічність, хто терплячий і небагато консервативний. Установка стаціонарного басейну Першою справою потрібно визначити підходяще місце для басейну. Його варто вибирати залежно від близькості ґрунтових вод. Якщо вже на глибині 0,5-1 м з'являлася вода, виходить, зона - проблемна, і стаціонарний басейн будувати не рекомендується. Але можна встановити басейн не в будинку, а в так званому "незалежному від основного будинку приміщенні" - простіше говорячи, у прибудові. Вона може бути побудована спеціально під басейн, тобто з окремою фундаментною площадкою. Але є ще варіант. Можна розібрати стать в обраному приміщенні й зробити поглиблення у фундаменті будинку. Але цей спосіб небажаний, тому що при "буравленні ями" у будинку можуть утворитися тріщини. А якщо близько ґрунтові води, може розмити фундамент. Важливо також, щоб стіни чаші не стикалися зі стінами будинку: ємність навіть маленького басейну (2 х 3 х 1,5 м) - близько 10 тонн. Вода буде давити на стіни, вони покриються тріщинами, і будинок "попливе". Тому між стінами будинку й властиво "тілом" басейну потрібно залишити зазори, заклавши їхніми прокладками (пінопласт) або засипавши піском. Далі самий відповідальний етап - виготовлення бетонної монолітної чаші. Краще, щоб бетон був з високим коефіцієнтом водопоглинення (чим вище коефіцієнт, тим менше бетон убирає вологу). Наприклад, W-8 - такий бетон має менш пористу структуру, чим звичайний W- 6, і не буде сильно усмоктувати воду. Важливо, щоб розташування всіх зловмисників, отворів для форсунок (замикаючих деталей на трубах і інших устроях, які встановлюють на внутрішній поверхні басейнів) були продумані заздалегідь, тоді не прийде бурити бетон ще для однієї дірочки під світильник. Бетон заливають у підготовлений котлован з фундаментом і арматурами - це стіни й дно басейну. Важливо, щоб чаша заливалася відразу, а не частинами. Басейн, зроблений з декількох верств, дуже ненадійний. Перед застиванием бетону необхідно "вибити" з нього повітряні пухирці. Це робиться за допомогою спеціальних вібруючих молоточков. Сохнути чаша повинна місяць, лише зрідка її потрібно поливати водичкою, щоб не було рассохшихся тріщин. Поверхня повинна вийти рівної, без помітних западин і бугрів. Але можна надійти простіше. Деякі фірми, за бажанням замовника, використовують кесони - металеві пластини - для формування опалубки чаші: одна пластина примикає безпосередньо до ґрунту, друга служить внутрішньою стінкою чаші. У простір між двома пластинами заливають бетон - для міцності конструкції. Цей спосіб, звичайно, дешевше, але така чаша буде зі швами. Шви, щоправда, потім герметизируют і зварюють, але це певний ризик: проблеми з герметизацією можуть виявитися в самий невідповідний момент. Фахівці затверджують, що краще й надійніше монолітної бетонної чаші поки ще нічого не придумане. Крім того, важливо дотримати безпечної відстані від приміщення з басейном до щитків електропроводки. Для більшої безпеки можна обробити стіни приміщення лицювальними матеріалами, що не усмоктують вологу й не проникна вогкість: плиткою, плівкою ПВХ або скляною мозаїкою.
Курсы компьютерной верстки, курсы illustrator. Курсы компьютерной верстки тут. | Лечение и протезирование зубов во время беременности. Протезирование зубов пожилым. | заказать раскрутку сайта | Канал спорт телепрограмма.
|
|