 |
Багато архітекторів, що працюють на ринку проектування заміського житла, упевнені, що в число основних завдань, які повинен поставити перед собою забудовник, входить «сумісність» стилістичних рішень основного будинку й додаткових будівель, якщо, звичайно, на ділянці не один котедж. Необхідно домогтися, щоб у проектах заміського будинку й окремо вартої лазні простежувалася загальна лінія, а окремі елементи гармонійно й природно сполучалися, створюючи цільний образ - певний стиль. Звичайно, можна зіграти й на протиставленні стилів, але головне - не перейти грань, що відокремлює гарний смак від дурного.
Забудовники, що роблять вибір на користь індивідуального проектування, як правило, замовляють проект лазні в архітектора основного будинку. Зустрічаються зовсім несподівані проекти, які досить далеко пішли від рубаних «предків».
Приміром, на додаток до одному з побудованих під Петербургом котеджів у стилі ганьби-тік архітектор Ігор Фирсов розробив проект лазні, що у плані нагадує призму, врізану в куб 5 х 5 м. Таке рішення було продиктовано досить прагматичной завданням: побудувати більшу лазню, що не заслоняла б вид з вікон котеджу. Для цього архітектор вирішив лазню... закопати. Була розрита частина укосу, що спускається до річки, і зведені підпірні стіни, перекриті таким чином, щоб газон плавно перетікав у дах лазні. Над «землянкою, що вийшла,» побудували невеликий павільйон із двома літніми спальнями з видом на річку. У подножья розритого укосу спорудили відкриту терасу з дерев'яним настилом, на яку, як на палубу, можна вийти після лазні босоніж, а потім по дощатих щаблях утекти прямо до річки. Авангардний вид лазні різко контрастує з її інтер'єром: штучно состаренние дерев'яні балки, грубо оштукатурений камін, меблі в стилі кантрі. Для сходів, що веде з павільйону, що піднімається над землею, у підземну вітальню, був виготовлений металевий косоур, нарочито нерівно обрізаний зварювальним апаратом. Робітники довго били по ньому кувалдами й терли щабля із соснового бруса, щоб залишити сліди століть. Належний ефект був досягнутий: заходячи у футуристичний павільйон, до якого найменше підходить назва «лазня», ми немов на машині часу переносимося в минуле.
|
 |