 |
Температура у відкритому басейні звичайно нижче, ніж у критому, і становить 21-25С. Для поліпшення мікроклімату й створення додаткового комфорту, особливо при тривалому купальному сезоні або користуванні басейном у зимовий час рекомендується здійснювати підігрівши пола або променисте опалення обхідної доріжки й підходів до ванни басейну за допомогою електричних інфрачервоних випромінювачів; ванну й підходи до неї по можливості варто захистити від вітру, а при наявності покриття - установити теплоизлучатели над ванною. Опалення потрібно насамперед у перехідні місяці (квітень, травень, вересень і жовтень), причому тривалість купального сезону приймається рівної 6 місяців: із середини квітня до середини жовтня.
Оскільки має місце значний теплообмін між поверхнею води й навколишнім повітрям, откритиe басейни варто розміщати з урахуванням захисту від вітру. При круглогодичной експлуатації басейну рекомендується влаштовувати покриття з механічним приводом, що дозволяє значно знизити тепловтрати й довести експлуатаційні витрати до рівня, порівнянного з літнім періодом.
Відкритий басейн без опалення звичайно придатний лише для короткочасної експлуатації, тому що в цьому випадку мають місце постійні тепловтрати (особливо вночі). Тепловтрати відкритого басейну включають наступніі тридцятилітні:
1. Втрати тепла через випар води з поверхні ванни й нагрівання подпиточной води.
2. Втрати тепла через природну конвекцію, коли температура повітря нижче температури води.
3. Втрати тепла разом з водою, що переливається через краї ванни й ванни, що розприскується при виході людей з.
4. Втрати тепла за рахунок випромінювання в навколишнє середовище в нічний час.
5. Втрати тепла при первинному підігріві води.
6. Втрати тепла в ґрунт, що примикає до ванни, і оточує повітря.
7. Втрати тепла при заповненні ванни теплою водою для промивання фільтрів.
Необхідно відзначити, що в рівняннях, що застосовувалися дотепер, для розрахунку тепловтрат на випар не враховували процеси на границі верств, що знижувало точність одержуваних результатів. Середня температура повітря в літнє півріччя приймалася рівної 10С, у той час як фактично ця величина становить 14-14,5С, а розрахункова швидкість руху повітря над ванною 1-4 Mlc не відповідає фактичній швидкості руху повітря безпосередньо над поверхнею води, що значно нижче. Випромінювання ванни басейну повинне завжди розглядатися спільно із зустрічним випромінюванням атмосфери.
Температура води у ванні басейну фактично перевищує задане значення на величину 4ОК через сонячну інсоляцію.
Сильне сонячне випромінювання припускає наявність ясного неба, однак звичайно зустрічне випромінювання атмосфери досить незначно, а випромінювання ванни, особливо вночі, значно вище, ніж випромінювання атмосфери при хмарній погоді. У зв'язку із цим для розрахунку рекомендується приймати для всього сезону постійну величину сонячної інсоляції, маючи на увазі, що чим сильніше інсоляція, тим вище температура води й більше випромінювання ванни басейну.
Глибина води у ванні басейну не робить істотного впливу на енергобаланс і виступає тільки як характеристика обсягу. Від площі поверхні води залежить співвідношення між зниженням температури й тепловтратами кожної ванни, причому дрібний басейн остигає й нагрівається швидше, ніж глибокий, при однакових величинах втрат і надходжень тепла.
Тепловтрати відкритих басейнів зі стінками в ґрунті в літню пору звичайно можна не враховувати, як як ґрунт погано проводить тепло й акумулює теплоту , отриману при первинному підігріві. Тепловтрати в ґрунт практично досить невеликі в порівнянні з іншими видами тепловтрат. Інша картина має місце в зимовий час для ванн із вільно вартими стінками й критими басейнами.
|
 |