 |
По своїй конструкції басейни діляться на стаціонарні й сборно-разборние. Стаціонарні басейни звичайно більше по розмірах і мають многими переваги. Насамперед, площа басейну, глибина й форма обмежені лише наявним вільним простором, що дозволяє займатися повноцінним плаванням і поринати з вишок і трамплінів. Такий басейн може оснащуватися більше складними й ефективними системами забезпечення якості води й практично будь-яким устаткуванням для оздоровчих процедур і розваг. Крім того, технологія будівництва басейну такого типу по індивідуальному проекті може допомогти реалізувати самі фантастичні дизайнерські рішення в оформленні як самого басейну, так і навколишнього його середовища. Наприклад, тільки стаціонарний басейн можна облицювати таким ефектним матеріалом, як мозаїчна або керамічна плитка.
Звичайно, розміри басейну, розташованого безпосередньо в житловому котеджі, обмежені величиною й конструкційними особливостями самої будівлі. Довжина такого басейну звичайно не перевищує 6-7 метрів. Якщо ж вам хочеться по-справжньому поплавати, то довжина чаші басейну повинна становити не менш 10-15 метрів. Однак мати великий басейн в основному будинку не завжди вдається по архітектурних і інженерних причинах. Проблему можна вирішити, якщо розмістити басейн у спеціальній прибудові або окремо вартій будові. У цьому випадку басейн може мати ширину 5-6 метрів і довжину до 15-20 метрів. При бажанні ви можете побудувати для свого басейну й більша будівля, однак, це досить складно й дорого. До того ж подібні спорудження, як правило, не обходяться без проміжних опор, які розташовуються саме посередине басейну.
Чаша (ємність, у яку наливають воду) у стаціонарних басейнів найчастіше виконана зі спеціального гідротехнічного бетону, що заливається на арматури. Чаша може бути й пластикової (наприклад, з поліпропілену), але навколо її однаково заливається бетон.
Значна вага стаціонарних басейнів дозволяє будувати їх тільки на міцних підставах - ґрунт під ними повинен мати достатню несучу здатність і не піддаватися розмиву й вищелачиванию ґрунтовими водами. Технологія будівництва такого басейну пов'язана із проведенням значного обсягу підготовчих робіт: риттям котловану, пристроєм дренажної системи, підготовкою "подушки, що підстилає," під фундамент і ін. Розміщення басейну в цокольному поверсі або підвалі вже існуючого будинку може зажадати реконструкції й перепланування. Тому стаціонарні басейни набагато дорожче навіть самих більших сборно-розбірних басейнів.
Сборно-Розбірні басейни відрізняються порівняно невеликими розмірами й простотою конструкції, що дозволяє встановлювати їх як на відкритому повітрі, так і в приміщеннях. Ці басейни найчастіше бувають круглими, овальними або нагадують у плані вісімку. Діаметр більшості збірних басейнів - 3-6 метрів, однак у продажі є й більші моделі довжиною до ю-12 метрів (найчастіше вони мають овальну форму). Глибина чаші становить від 1 до 1,5 метрів, хоча дитячі басейни можуть бути й дрібніше.
Технологія будівництва басейнів сборно-розбірного плану припускає використання спеціального пластику або тонкого сталевого аркуша, покритого ласий і фарбою. Внутрішнє покриття металевих басейнів складається із пластикової плівки, що не піддається впливу ультрафіолетового випромінювання сонця.
Пластикові басейни мають цільну чашу без швів і тому ідеально герметичні. Вони легше металевих і мають кращу теплоізоляцію. Пластмасова поверхня легко миється й не стає слизької при змочуванні.
Металеві басейни дорожче пластмасових, але вони відрізняються більшою міцністю. Причому багато хто з них морозотривкі, що дозволяє залишати басейн на зиму з водою.
Для установки самих маленьких збірних басейнів не потрібно спеціальних навичок і інструментів. Родина із двох-трьох чоловік може за кілька годин монтувати такий басейн на будь-якій рівній площадці за допомогою лопати, мотузки, ножа й викрутки. Його легко розбирати й перевозити на нове місце, причому деякі моделі настільки компактні, що в розібраному виді містяться в багажнику "Жигулів".
Однак чим більше басейн, тим складніше його монтаж. Великі басейни мають міцні опорні конструкції (іноді із двотаврових балок) або стабілізуючі бічні стінки й повинні хоча б частково поринати в ґрунт. Наприклад, басейн глибиною 1,5 метра необхідно заглублять у землю як мінімум на третину. Підстава більших збірних басейнів підсилюється піщаною "подушкою", а іноді й бетонною плитою. Установку подібних басейнів краще довірити професіоналам.
|
|
